-
Шольц і фон дер Ляєн закликали створити "План Маршалла XXI століття" для України
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та канцлер Німеччини Олаф Шольц закликали до створення міжнародного "Плану Маршалла XXI століття" для повоєнної відбудови України. Про реалізацію такого задуму треба думати вже сьогодні, написали вони у спільній гостьовій статті для видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, констатує DW.
"Відбудова зруйнованого житла, шкіл, доріг, мостів, інфраструктури та енергозабезпечення - за все це треба братися вже зараз, щоб країна змогла швидше стати на ноги", - переконані фон дер Ляєн і Шольц. Адже Україні потрібна перспектива, що вона зможе знову економічно підвестися після закінчення війни, вважають автори статті. Ці питання будуть обговорюватися на міжнародній конференції в Берліні, що має відбутися 25 жовтня.
Саме від відбудови залежатиме, якою країною буде Україна у майбутньому, додали вони. "На кону стоїть не що інше, як створення нового Плану Маршалла XXI століття", - переконані політики. Тож украй важливо вирішувати це надзавдання спільними зусиллями, адже обсяг робіт просто велетенський, визнають вони.
"Світовий банк оцінює збитки від війни натепер у 350 мільярдів євро. І руйнування триває, про що свідчать останні обстріли впродовж минулих кількох днів", - пояснюють фон дер Ляєн і Шольц. Самотужки ні Україна, ні окремі партнери не зможуть впоратися з необхідними викликами, застерігають вони.
"Ми повинні розв`язувати це питання разом - ЄС, G7 та наші партнери далеко за межами", - додають автори статті. Також на їхню думку, до цього процесу мають долучитися міжнародні фінансові інституції та провідні організації.
"І в довгостроковій перспективі буде важливо, щоб приватні донори та компанії інвестували у відновлення України", - зазначили Шольц і фон дер Ляєн.
-
У Німеччині - двозначна інфляція вперше за 70 років
У вересні поточного року інфляція у Німеччині становила 10,9 відсотка у річному вираженні, тоді як у серпні - 8,8 відсотка. Економіка країни, ймовірно, перебуває на порозі рецесії, йдеться у щомісячному звіті Німецького федерального банку (Бундесбанку), констатує DW.
Зазначається, що висока інфляція, а також невизначеність щодо поставок енергоносіїв та їх вартості чинять сильний тиск на економічну ситуацію у ФРН.
Ціни на імпорт збільшились на понад 30 відсотків
Загалом ціни на імпорт у серпні зросли приблизно на 33 відсотки порівняно з попереднім роком, на німецьку продукцію - приблизно на 46 відсотків. "Наприклад, при продажах на внутрішньому ринку електроенергії та газу зафіксовано підйом у три рази", - наголошується у звіті.
На думку експертів, рівень інфляції у ФРН найближчими місяцями, ймовірно, залишатиметься двозначним (вперше за 70 років), навіть у разі набуття чинності деяких послаблень. Йдеться, зокрема, про зниження ставки ПДВ на газ та центральне опалення з жовтня.
Пропозиція повернути у грудні домашнім господарствам гроші у розмірі місячної плати за газ також не обов`язково загальмує розгін інфляції. "Це залежить від того, яким чином державна субсидія досягне домогосподарств і, отже, яким чином цей крок вплине на офіційний вимір цін", - зазначають експерти.
У третьому кварталі 2022 року обсяги виробництва суттєво не змінилися порівняно з попередніми показниками. На серпень промисловість та будівництво дещо збільшили показники виробництва. Скасування більшості антипандемійних обмежень, ймовірно, надало позитивного імпульсу в низці секторів сфери послуг. У сфері роздрібної торгівлі, навпаки, продажі дещо знизилися.
Уряд ФРН знизив економічний прогноз
Уряд Німеччини 12 жовтня значно знизив свій економічний прогноз через кризу, спричинену зростанням цін на енергоносії. Влада очікує лише невеликого економічного зростання на 1,4 відсотка цього року, а наступного року економіка, ймовірно, скоротиться на 0,4 відсотка. 2024 року очікується зростання на 2,3 відсотка.
"Нині ми переживаємо гостру енергетичну кризу, яка дедалі більше перетворюється на економічну та соціальну кризу", - констатував міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck). За його словами, спусковим механізмом став напад Росії на Україну в лютому та припинення постачання газу з РФ до Європи. В результаті ціни на енергоносії опинилися на вкрай високому рівні, наголосив Габек.